Вікі репозиторію

Наведіть його на репозиторій — і він напише коротке вікі, яке пояснює кодову базу.

Картка репозиторію

• Розподіл мов за байтами.
• Стек — фреймворки, показані значками (Next, Angular, Electron, Tailwind, Django…).
• Залежності, прочитані просто з ваших маніфестів (package.json, Cargo.toml, go.mod, pyproject.toml, pubspec.yaml, Gemfile…) і згруповані за архітектурною роллю. Риштування — заглушки типів, лоадери, плагіни лінтера — відсіюється першим, і з’явитися тут можуть лише ті пакети, які проєкт справді оголошує.
• Граф залежностей між модулями, розібраний із коду (JS/TS, Python, Go, Rust, Dart, Ruby, C/C++, PHP) і зіставлений із власними файлами репозиторію, тож імпорт пакета ніколи не перетворюється на фальшиве ребро.

Написані сторінки

Gitcito планує кілька сторінок, виходячи з файлів, які репозиторій відстежує — спершу документація й маніфести, потім те, що змінюється найчастіше, — і пише кожну сторінку з тих файлів, які вона охоплює.

Кожне твердження посилається на файл, звідки воно взялося, а твердження, якого не підтверджує жоден файл, відхиляється, а не публікується. Сторінки пишуться паралельно й зберігаються за один раз, тож невдалий запуск ніколи не замінює добре вікі. Він повідомляє вам, коли вікі було написане на старішому коміті.

Експорт

Експортувати в docs/ записує все це в docs/wiki/ як пов’язаний Markdown — щоб це можна було закомітити, переглянути в PR і прочитати на своєму хостингу.

Файли, схожі на секрети, не надсилаються ніколи.

Дивіться також: Можливості ШІ