Вбудований термінал

Справжній PTY (xterm + node-pty), а не запускач команд. Ваша оболонка, ваш промпт, ваші аліаси.

• Кілька вкладок на репозиторій, кожна стартує в теці цього репозиторію.
• Пришвартуйте його під графом або як праву колонку; панель запам’ятовує свій розмір.
• Видимість термінала — окрема для кожного репозиторію: перехід на вкладку, де його ніколи не відкривали, залишає його закритим.
• Вкладки називають себе за тим, що в них виконується.
• Згорнутий список терміналів стискається до рейки: одна іконка на термінал (розділені термінали показують міні-карту панелей), клацніть, щоб перемкнутися, клацніть правою кнопкою — і отримаєте звичне меню перейменування/розділення/ завершення.
• Перетягніть один термінал на інший у списку, щоб об'єднати їх у розділену групу. Кожен термінал зберігає своє ім'я як панель; група отримує нове нумероване ім'я.

Ваш PATH

Оболонка стартує як оболонка входу (login shell), так само як у Terminal.app чи iTerm, тож ~/.zprofile, ~/.zlogin і ~/.bash_profile виконуються. Це важливо, бо менеджери версій і brew shellenv зазвичай прописуються саме там — інструмент на кшталт fvm, nvm чи pyenv, який працює у вашому терміналі, працює й тут.

Ще Gitcito на старті питає у вашої оболонки входу її справжній PATH і домішує його в усе, що запускає, бо GUI-застосунок, відкритий із Dock, майже нічого не успадковує. Якщо команда все одно не знаходиться, перевірте, що вона є в PATH саме оболонки входу, а не лише інтерактивної.

Усе, що ви запускаєте тут, невидиме для власного блокування Gitcito, тож довгий git rebase, набраний руками, і клацання в інтерфейсі все одно можуть зіткнутися — застосунок перечитує стан із диска, коли термінал щось змінює.

Дивіться також: Запуск і налагодження · Хуки