Діфи та попередній перегляд
Як читати діф
| Перемикач | Що робить |
|---|---|
| Єдиний ↔ роздільний | Пліч-о-пліч, коли ви хочете порівнювати, один під одним — коли хочете читати |
| На рівні слів | Підсвічує лише змінені токени всередині відредагованого рядка — червоним у старому, зеленим у новому |
| Ігнорувати пробіли | Ховає зміну відступів, щоб на поверхню вийшла справжня зміна |
| Перенос (лише у двох колонках) | Переносить довгі рядки в межах колонки замість прокручування |
| Пов’язано (дві колонки, без переносу) | Прокручує обидві половини разом, по вертикалі й по горизонталі — вимкнено, кожна колонка окремо |
| ⌘F | Пошук усередині діфа, з переходом до наступного/попереднього |
Перенос типово вимкнено: один рядок займає один ряд, тож обидві сторони лишаються порівнянними рядок до рядка, а кожна половина прокручується по горизонталі власною смугою. Вмикайте його, коли довгий рядок хочеться прочитати, а не наздоганяти, — платою буде те, що рядок, згорнутий у три ряди, більше не стоїть навпроти своєї пари. Кожен перемикач запам'ятовує стан між файлами та сеансами.
Без переносу обидві половини типово прокручуються пов’язано — по вертикалі, що тримає рядки навпроти одне одного, і по горизонталі, тож 90-та колонка ліворуч стоїть над 90-ю праворуч. Розв’яжіть їх, коли сторони розійшлися — блок із відступом проти блока без нього, перейменування, що зсунуло кожен рядок, — або коли хочете порівняти дві віддалені ділянки одного файлу, і лишіть кожну половину там, де її вміст.
Над кожним діфом сидить семантичне зведення — що змінилося, символ за символом, а не рядок за рядком.
Діфи зображень
Змінені зображення отримують справжнє порівняння: пліч-о-пліч або з повзунком, який можна перетягувати між «до» і «після».
Смуга змін і мінікарта
Вигляд «Файл» для файлу робочого дерева — проіндексованого чи ні, відстежуваного чи цілком нового — несе кольорову смугу біля кожного рядка, зміненого від HEAD (або індексу — для проіндексованих файлів): зелений для вставки, синій для зміни, маленький червоний клин там, де рядки видалено без заміни. Натисніть смугу, щоб побачити цю зміну, не покидаючи файл — у спливному вікні показано видалені й додані рядки, з кнопками «вперед»/«назад» для проходу по всіх змінах файлу.
Мінікарта, вимкнена за замовчуванням, додає зменшений огляд усього файлу біля правого краю — натисніть або перетягніть її, щоб перейти до потрібного місця, як робила б смуга прокрутки, якби вона ще й показувала форму файлу. Обидва — локальні для машини налаштування в Налаштування → Загальні → Перегляд файлу.
Жодна з них не читає історію: перемкніться на Diff, Blame або старіший коміт — і смуга зникає, адже ці вигляди вже показують кожну зміну напряму.
Попередній перегляд будь-чого
Режим Перегляд відтворює файл замість того, щоб показувати його джерело:
Markdown, Word (.docx), Excel (.xlsx), PDF, відео, аудіо, зображення — і
код із підсвіченим синтаксисом для всього іншого.
Property list від Apple
Info.plist і *.entitlements — це XML, а XML ніхто читати не збирався.
Попередній перегляд натомість показує схему «ключ — значення», ту саму, що
показує власний редактор plist у Xcode: вкладеність збережено, тип кожного
значення поруч.
Два обмеження. Двійковий plist (bplist00) розпізнається й називається, але
не декодується — проженіть його через plutil -convert xml1, якщо хочете бачити
тут, хоча двійковий plist у репозиторії зазвичай артефакт збірки, якому там не
місце. А значення <data> показуються числом байтів, а не base64: блоб вам нічого
не скаже, а профіль підготовки, намальований у панелі, яку ви, можливо,
демонструєте, скаже всім іншим забагато.
Проєкти Xcode
project.pbxproj — це один плоский словник об'єктів, що посилаються одне на
одного за ідентифікаторами, тож читання по порядку майже нічого не каже про
проєкт. Перегляд проходить цими посиланнями й відновлює три речі, по які ви
прийшли: цілі з їхніми фазами збірки, дерево груп так, як його малює
навігатор Xcode, і налаштування збірки за конфігураціями.
Це читалка, а не редактор — ніщо тут не пише в проєкт. Про те, що буває, коли дві гілки правлять той самий файл, — у розв'язанні конфліктів.
Дуже великі файли
Попередній перегляд і перегляд файлу завантажують файл у память повністю, тому обидва відмовляються відкривати файли понад ліміт розміру (32 МБ для попереднього перегляду, 16 МБ для тексту) і натомість показують, наскільки великий файл. Усе одно завантажити знімає ліміт для цього файлу — ніщо не є недосяжним, великі завантаження просто потребують явної згоди. Файли й дифи довші за кілька тисяч рядків усе ще рендеряться повністю, але рядки поза видимою областю більше не компонуються й не малюються — гігантський диф lockfile-а перестає коштувати памяті цілого ноутбука.
Вкладка «Файли»
Вкладка Файли на лівій бічній панелі дозволяє блукати самим робочим деревом, зі значками стану на теках (додано / змінено / видалено), які підсумовують те, що лежить усередині.
Дивіться також: Семантичний діф · Індексування