Проблеми

У кожному проєкті вже є інструмент, який скаже, що з ним не так — tsc, dart analyze, ESLint, Clippy, go vet, Ruff. Жоден з них не скаже, чи саме ваш diff приніс ті сорок попереджень, які він щойно надрукував. Gitcito знає, які файли змінені, тож той самий список відповідає на це питання одним перемикачем.

Рядок стану несе лічильник — помилки, попередження, відомості: три числа, читати які всіх навчив VS Code. Клац (або Проблеми в палітрі команд) — і панель відкривається внизу, згрупована за файлами. Клац на рядку відкриває файл саме там. До першого проходу він показує риски, а не нулі: ніхто ще не дивився, а три нулі стверджували б протилежне.

Що запускається

Flutter покритий рядком про Dart: застосунок на Flutter — це проєкт на Dart, а flutter analyze викликає той самий аналізатор, що й dart analyze.

Проєкт не мусить лежати в корені. Ці маркери шукаються й на кілька рівнів глибше, тож застосунок Flutter у mobile/ або пакет в apps/web буде знайдено, і кожен аналізатор запуститься в каталозі свого проєкту. Вкладений проєкт того самого типу пропускається, якщо його вже покриває предок — кореневий tsconfig.json каже саме це, — а прохід зупиняється на дванадцяти проєктах: монорепозиторій не повинен піднімати п’ятдесят компіляторів.

Налаштування → Загальні → Аналізатори коду вирішують, наскільки він меткий: прохід при відкритті панелі (типово), лише за кнопкою оновлення або вимкнено — що повністю ховає половину з аналізаторами, її лічильник у рядку стану та її команду.

Бінарник з node_modules/.bin перемагає той, що в PATH — так само його знаходять скрипти самого проєкту. Усе виконується паралельно, а вивід кожного інструмента зводиться до однієї форми, без дублікатів і відсортовано: два аналізатори про той самий рядок дають один запис.

Ніщо не запускається саме. tsc --noEmit на великому репозиторії — це десятки секунд, і ці команди належать інструментарію репозиторію, а не Gitcito. Вони стартують, коли ви відкриваєте панель або тиснете оновлення, і ніколи самі. Тому список — це знімок: змініть файл, і він застарів до наступного запуску.

Згенерований вивід відкидається. Інструмент, спрямований на корінь проєкту, перевіряє все, що знайде, — а знаходить він і .next/build/chunks, і зібраний dist, і вендорну копію: сотні претензій до коду, написаного машиною, ховають десяток претензій до вашого. Gitcito питає git, які файли ігноруються, і відкидає їх, але ніколи — відстежуваний файл: закомітити згенероване це рішення, і git check-ignore його поважає. node_modules іде в будь-якому разі.

Лише те, що ви змінили

Перемикач у шапці відкидає всі проблеми у файлах, яких ви не торкалися. Саме цей вигляд варто тримати відкритим: пласкій список усіх попереджень кодової бази за тиждень стає шпалерами, а «чи додав їх цей diff» — питання, на яке варто відповісти до коміту.

Значки серйозності теж фільтрують. Згаслі означають показувати все; засвітити один — звузити до нього.

Обмеження

• Жодного мовного сервера. Це прохід, а не демон: без підкреслень під час набору і без результатів, доки ви не попросили.
• Невстановлений інструмент називають, а не ховають. У підвалі написано, що не вдалося запустити: порожній список без пояснення гірший за короткий із причиною.
• Розуміється лише машинний вивід. Кожен аналізатор читається з його задокументованого машинного формату; інструмент, налаштований друкувати інше, тут невидимий.
• Стеля — п’ять тисяч проблем. Далі панель про це каже і зупиняється: у репозиторію в такому стані проблема більша за смугу прокручування.

Див. також: Локальний CI · Вбудований термінал